На Кіровоградщині засудили начальника підрозділу ДСНС через загибель підлеглого при спилюванні дерев
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області визнав винним підполковника служби цивільного захисту, який у 2019 році був тимчасово виконуючим обов’язки начальника 19-ї Державної Пожежно-рятувальної частини, у порушенні правил безпеки, що призвело до загибелі працівника ДСНС.
Як ідеться у вироку суду від 22 вересня, у жовтні 2019 року т.в.о. начальника 19-го ДПРЧ з метою забезпечення підрозділу дровами для функціонування в осінньо-зимовий період 2019-2020 років дав розпорядження підлеглим на заготівлю палива на території фруктового саду СТОВ «Росія» у Новоукраїнці. При цьому рятувальники не проходили спеціального навчання, не було визначено керівника робіт з підвищеною небезпекою. Також згідно з законодавством їм не провели інструктаж з охорони праці та не забезпечили засобами індивідуального захисту.
У Новоукраїнці у працівників ДСНС під час кутового підпилу стовбура дерева затиснув шину з цепом бензопили. Після того, як бензопилу вивільнили, рятувальники почали розхитувати підпиляне дерево, щоб повалити його у напрямку дороги. Але падаючи, тополя змінила напрямок руху і приземлилася у протилежному напрямку.
Дерево привалило працівника ДСНС, який отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми голови, грудної клітини, хребта з забоєм речовини головного та спинного мозку, крововиливами під павутинну оболонку головного мозку, обширного фрагментарно-осколкового перелому кісток склепіння та основи черепа, перелому хребта з порушенням цілісності спинного мозку, перелому тіла грудини, чисельних переломів ребер з ушкодженням пристінкової плеври, розриву трахеї, прикореневих розривів обох легень, розриву грудного відділу аорти, серцевої сорочки та правого передсердя серця, з послідуючим розвитком явищ травматичного шоку, що призвело до смерті.
На суді обвинувачений визнав свою вину, пояснив, що смерть людини настала внаслідок його необережного ставлення до виконання своїх обов’язків щодо забезпечення безпечних умов праці, у вчиненому розкаявся, просив суворо його не карати.
Дружина загиблого, яка визнана потерпілою, зазначила, що матеріальних претензій до обвинуваченого не має, просила застосувати мінімальний термін покарання згідно з санкцією статті із застосуванням іспитового терміну.
Виносячи вирок, суд взяв до уваги каяття та довідку Центру пробації, у якій йдеться, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства, тобто можливе виправлення без ізоляції від суспільства. Ризики вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та становлення небезпеки для суспільства оцінено, як низькі.
У підсумку суд постановив визнати колишнього керівника винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях строком на 2 роки.
Водночас чоловіка звільнено від відбуття покарання з випробуванням тривалістю два роки.