Апеляція скасувала вирок прокурору у корупційній справі через порушення підслідності
22.08.2022   //   28 Переглядів

Кропивницький апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу вже колишнього начальника Олександрівського відділу Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області Миколи Чабаненка та скасував вирок суду першої інстанції, яким посадовця засудили до 4 років позбавлення волі. Справу закрито за недоведеністю та відсутністю доказів. Підстава – порушення підслідності та інші процесуальні неточності.

Про це йдеться в ухвалі суду від 30 червня.

У серпні 2019 року прокурора затримали в Олександрівці за підозрою у вимаганні 2 тис. дол. за закриття кримінального провадження. Справу порушили за ч.2 ст. 369-2  КК України (зловживання впливом).

Згідно з матеріалами справи, прокурор нібито вплинув на слідчу, аби та закрила кримінальне провадження стосовно громадянки, підозрюваної у зберіганні наркотиків із метою збуту в колонії. За ці дії, твердило слідство, він вимагав 2 тис. дол. зі знайомої правопорушниці, яка звернулася до нього з проханням дізнатися деталі справи. Слідство зафіксувало декілька зустрічей прокурора з жінкою та їхні телефонні розмови.

На суді першої інстанції прокурор вказував, що справа сфабрикована, а заявниця є професійною хабародавицею, тобто так званим агентом Управління захисту економіки Нацполіції, який спеціально провокує посадовців.

На початку лютого 2022 року Кіровський райсуд визнав експосадовця винним та призначив покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі із забороною обіймати посади у судах, правоохоронних органах, адвокатурі на два роки.

Натомість апеляційний суд не погодився із цим вироком. Вказав, що у справі порушено територіальну підслідність. Адже територія місця вчинення кримінального правопорушення – Олександрівка Кіровоградської області, знаходиться під юрисдикцією територіального управління Державного бюро розслідування у Миколаєві. Натомість розслідування вело управління ДБР Києва, що є порушенням норм КПК. Оскільки слідчі діяли поза межами своїх процесуальних повноважень, письмові докази (записи негласних слідчих розшукових дій), які суд поклав в основу обвинувального вироку, є недопустимими.

Крім цього, колегія суддів вказала, що через проблему з підслідністю повідомлення про підозру, а згодом і по про зміну підозри експрокурору оголосив не уповноважений посадовець. Правовим наслідком цього є непритягнення особи до відповідальності в порядку, передбаченому КПК.

Тому наступне складання стосовно нього й самого обвинувального акту, а отже і здійснений на підставі такого обвинувального акту судовий розгляд судом першої інстанції в цьому провадженні, за наслідками якого ухвалений обвинувальний вирок є безґрунтовним і позбавленим правових підстав.

У результаті апеляційний суд скасував вирок, а кримінальне провадження закрив у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості експосадовця у суді, а можливості їх отримання вичерпані.

Відомо, що 8 серпня Касаційний кримінальний суд відкрив касаційне провадження за скаргою прокуратури на рішення апеляційного суду.

Що ж до згаданої заявниці, то вона дійсно була фігуранткою ще однієї кримінальної справи. У вересні 2019 року пресслужба СБУ у Кіровоградській області відзвітувала про викриття комерсантки, яка намагалась підкупити посадовця сільради. Проте пресслужба не повідомила, що хоч СБУ задокументувала, як жінка принесла гроші посадовцю, затримати її чомусь не вдалося. У зв’язку із чим фігурантку за запитом СБУ навіть оголошували у розшук.

Як згодом виявилося, жінка діяла під керівництвом Управління захисту економіки Нацполіції області, куди подала заяву про нібито вимагання у неї хабаря посадовцями вказаної сільради. Проте справу за її обвинуваченням у спробі підкупу посадовця таки передали до Кіровоградського райсуду. Але суд справу закрив на підставі ч. 5 ст. 354 ККУ (підкуп працівника установи), яка передбачає добровільне зізнання особою, що вона вчинила підкуп.

 

Залиште відповідь