Як запорізька влада “злила” суд за п’ятиповерховий сортир-медцентр в парку
У Запоріжжі вже доводять до кінця косметологічний центр в дальній частині Парку трудової слави. Перед початком війни забудовник виграв суд в міської ради, яка сама погодила йому висоту “туалета” в 18 метрів.
Про це пише «Запорізький центр розслідувань».
Ще двадцятого січня 2022 Орджонікідзевський райсуд виніс рішення у позові Запорізької міської ради проти Романа Работенка, якому ще в 2020му році надали в оренду 10 “соток” в південній частині Парку трудової слави, яка виходить на вулицю Перемоги.
Посадовці вказали на те, що договір оренди укладали з метою будівництва підземного туалета і медпункту першої допомоги. Але на ділянці ведеться фактично нове будівництво, тому договір порушено, і його треба розірвати через це.
Роман Работенко зазначив, що він нічого не порушив – в Єдиній базі будівельних робіт об’єкт в парку зазначений, як “Реконструкція існуючого підземного туалету з надбудовою нежитлових приміщень для розташування пункту надання первинної медичної допомоги з соціально- побутовими приміщеннями”. Цільове призначення землі “для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я” також зберігається. А щодо висоти будівництва в деклька поверхів, то максимальну висоту об’єкта в 18,5 метрів його погодив Департамент архітектури, коли ще видавав містобудівні умови і обмеження.
Відтак, суд прийшов до висновку, що Роман Работенко все робить правильно, і залишив позов від влади без задоволення.
Попри “любов” посадовців подавати апеляційні скарги, цього разу в апеляцію вони не пішли. Термін для подання апеляційної скарги 21 лютого – за три дні до початку війни.
Роман Работенко – це чоловік Світлани Работенко, директора косметологічної кліники “Віднова”. Як ми вже писали, він є давнім знайомим братів Марченко, Марка і Владислава. Також, на сторінці девелоперської компанії “Сенсар” Марченків будівництво “туалету” також було віднесено до їх проектів.
Від редакції: як треба було робити
Ми вважаємо це рішення суду на користь Работенка “зрежисованим” і погодженим між орендарем та міською радою.
По-перше, через те, що міська рада не пішла до апеляційної інстанції, хоча посадовці роблять так майже завжди, програючи в аналогічних тяжбах
По-друге, через неправильне структурування самої претензійної роботи. Спочатку треба було подавати позов Департаменту архітектури, який затвердив містобудівні умови з граничною висотою на 18 метрів, щоб їх скасувати. А вже потім, якщо вдасться скасувати цей документ, то можна потім подавати в суд на розірвання договору оренди через його порушення.