ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон» збирається подати позов до Херсонської облради про стягнення відшкодування 8,77 млн фунтів стерлінгів, або 290 млн грн.. Про це пише Вадим Стародубцев у«Діловій столиці» [1].
Подробиці позовних вимог поки невідомі, але як стверджує видання, компанія наполягатиме на тому, що місцева влада незаконно позбавила її контролю над аеропортом і вимагатиме компенсації.
У 2006 році на базі КП «Аеропорт «Херсон» було створене однойменне ТОВ. Його учасниками стали Херсонська обласна рада і київський концерн «Титан», підконтрольний екс-нардепу від СДПУ (о) Анатолію Льовіну. «Титан» вніс у статутний фонд 0,80 млн грн., а облрада – цілісний майновий комплекс аеропорту вартістю 4,13 млн грн. (з вирахуванням кредиторської заборгованості на 3,33 млн грн., після чого частка складала 0,80 млн грн.).
У 2008 році облрада, незадоволена відсутністю обіцяних інвестицій в аеропорт, вирішила вийти із засновників компанії і повернути собі майновий комплекс. Але «Титан» перерозподілив статутний капітал і у 2009 р. вирішив, що облраді вистачить компенсації вартості майна в грошовій формі. Це спровокувало довгу судову тяганину. Тим часом майно ТОВ «Аеропорт «Херсон» через схему мирової угоди з кредитором – компанією з ОАЕ «Stayron Trading» (зараз є співвласником «Титану», який очолює Лєвін), перекочувало у новостворене ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон». Власником фірми є британська «Avicom Britania Limited», директором і єдиним власником якої є донька Анатолія Льовіна – Анна.
У травні 2012 р. херсонська прокуратура в суді добилася витребування у структур Лєвіна майнового комплексу аеропорту. У жовтні 2012 р. це рішення підтвердив [2] Вищий госпсуд і право управління майном відійшло обласному КП «Херсонські авіалінії».
Від «Наших грошей»:
Згідно з рішенням [2] Вищого госпсуду комплекс аеропорту «Херсон» майном територіальної громади, яке було створене державою, та в подальшому, всупереч законодавству, внаслідок нікчемних угод перейшло у володіння ТОВ «Міжнародний аеропорт «Херсон». Вказане майно не набуло статусу іноземної інвестиції і твердження відповідача про порушення судами приписів закону про режим іноземного інвестування є помилковими.